1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пружний

пру́жний

пружна, пружне.

1》 Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму.

|| Який пружинить, чинить опір тискові.

2》 перев. пружний, спец. Який має здатність відновлювати первісну форму та об'єм після припинення дії якої-небудь сили на нього.

|| Пов'язаний з такою здатністю.

3》 перен. Тугий, міцний (про тіло, м'язи і т. ін.).

|| З тугим, гнучким тілом, міцними м'язами.

4》 Позбавлений різкості, але сильний (про рухи).

5》 Який має велику силу тиску, напору, опору; тугий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружний — (який після стискання випрямляється) пружистий, пругкий, книжн. еластичний. Словник синонімів Полюги
  2. пружний — пру́жни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пружний — Пругкий, тужавий, пружистий; (рух) пружинистий; (- тіло) тугий, гнучкий, м'язистий, міцний, пружнястий, пружнастий; пружкий. Словник синонімів Караванського
  4. пружний — див. сильний Словник синонімів Вусика
  5. пружний — [пружнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і і [пружний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. пружний — ПРУ́ЖНИ́Й, пру́жна́, пру́жне́. 1. Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює свою первісну форму. Під ногами, як пружна гума, вгинається намитий земснарядами пісок (С. Словник української мови у 20 томах
  7. пружний — ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм. Словник синонімів української мови