1. Словник української мови у 20 томах

прутнути

ПРУТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко.

Швидко побігти.

Він так прутнув, що тільки курява зосталась (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прутнути — -ну, -неш, док., діал. Швидко побігти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прутнути — Прутнути, -ну, -неш гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у. Словник української мови Грінченка