пряжений

ПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до прягти́, пря́жити 1, 2.

Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків, у маслечку та у сметані пряжених (Г. Квітка-Основ'яненко);

Геть галушки, з стола печене, Знімайте божий хліб і сіль, І сало, з яйцями пряжене (Є. Гребінка).

2. у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву).

[Тетяна:] У мене єсть пряжена ковбаса, печена курка і пляшечка запіканої (І. Котляревський);

На столі стояло п'ять полив'яних мисок, сповнених галушками і помащеними пряженим салом (Т. Осьмачка);

От якби оце зараз хтось здогадався завітати в гості. У нас і горох пряжений є (М. Стельмах);

Уже вночі ми добираємося до хати на березі озера, де нас чекають і світло, і тепло, і гаряче пряжене, рожеве, аж червоне молоко (М. Рильський);

// у знач. ім. пря́жене, ного, с. Страви, пригот. пряженням.

Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (О. Полторацький).