пряжений
пря́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прягти, пряжити 1), 2).
2》 у знач. прикм. Пригот. пряженням (про страву).
|| у знач. ім. пряжене, -ного, с. Страви, пригот. пряженням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пряжений — пря́жений 1 дієприкметник від: прягти́, пря́жити пря́жений 2 прикметник про страву Орфографічний словник української мови
- пряжений — ПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прягти́, пря́жити 1, 2. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків, у маслечку та у сметані пряжених (Г. Словник української мови у 20 томах
- пряжений — Пря́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пряжений — Пряже́ний, -а, -е Жареный. Пряжена ковбаса. Котл. МЧ. 440. Пряжене молоко. Топленое молоко. Словник української мови Грінченка