пряність
ПРЯ́НІСТЬ, ності, ж.
1. Якість і властивість за знач. пря́ний.
2. Те саме, що пря́нощі.
Вирощується він [кмин] переважно на Україні. Як пряність використовується його насіння (з наук.-попул. літ.);
Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності – лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пряність — пря́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пряність — -ності, ж. 1》 Якість і властивість за знач. пряний. 2》 Те саме, що прянощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пряність — ПРЯ́НОЩІ (ПРЯ́НІСТЬ рідше) (рослини, що використовуються як приправа до їжі); КОРІ́ННЯ (коренеплоди). Замовляв (обід) Кошарний. Коньячок.. Словник синонімів української мови