1. Словник української мови у 20 томах

прілина

ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм.

1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи.

2. Сире, вкрите пліснявою місце.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прілина — прі́лина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прілина — -и, ж., розм. 1》 збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2》 Сире, вкрите пліснявою місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прілина — ПРІ́ЛИНА, и, ж., розм. 1. збірн. Те, що попріло, згнило, розклалося під дією тепла й вологи. 2. Сире, вкрите пліснявою місце. Словник української мови в 11 томах