психологічний

ПСИХОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до психології (у 1 знач.).

Відмінності в емоціональній стороні психіки мають дуже важливе значення для психологічної характеристики людини (з навч. літ.);

Ранкові години космонавтів були присвячені науковим спостереженням, фізіологічним і вестибулярним пробам та психологічним тестам (з газ.);

Підтримання уваги слухачів на високому рівні протягом тривалого часу – непросте сихологічне завдання, оскільки треба перебороти природні фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі людини (з наук.-попул. літ.);

Нині вже виділилася така наукова галузь як кросс-культурна психологія – напрям психологічної науки, що займається порівнянням культур (із журн.).

2. Пов'язаний з психічною діяльністю людини.

Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко);

Очевидний психологічний злам, новий поворот у свідомості Семена Голубаря .. дав свої помітні наслідки (Іван Ле);

Мати прекрасно враховувала тонкі психологічні особливості складної натури сина (О. Донченко);

І в А. Міцкевича, і в Т. Шевченка розробляється та сама психологічна деталь: дівчина ладна скоріше лягти в могилу, ніж вийти заміж за нелюбого або почути звістку про смерть коханого (з наук. літ.);

// Який бере в основу знання психології людини, її внутрішнього світу.

Переходячи на свій філософський тон, Іван Антонович запитав уже цілком серйозно: – Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (О. Гончар);

Незрівнянний психолог, Толстой вміє показати найпотаємніші, глибоко приховані помисли, не висловлені вголос думки, розкрити, користуючись своєрідним психологічним коментарем, справжню суть характерів (з наук. літ.).

3. Побудований на глибокому змалюванні психології персонажів (про літературний твір).

Заспокоївся [Балевич] тільки на тому, що се драма не побутова, а психологічна (Леся Українка);

Стефаник – видатний художник слова, майстер психологічної новели (з наук. літ.).