психологічно

ПСИХОЛОГІ́ЧНО.

Присл. до психологі́чний 1, 2.

Щоб творити натхненно і справді вільно, художник психологічно мусить почувати себе вільною особою, усвідомлювати свою власну професіональну гідність, корисність особистої діяльності для суспільства (з наук. літ.);

Тільки через осмисленя й ісвідомлення на особистому досвіті змісту екологічної освіти та її методики майбутні вчителі можуть бути психологічно готові до її здійснення (із журн.);

Про еміграцію як страшне суспільне лихо писали й інші письменники: В. Короленко, С. Васильченко, І. Франко. Але, мабуть, Стефаник психологічно найглибше розумів цю тему (з наук.-попул. літ.);

Глибокий підтекст і філософська вагомість діалогів та монологів [у поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки”] дають акторам широкі можливості для створення психологічно складних образів (із журн.).