психічно
ПСИХІ́ЧНО.
Присл. до психі́чний 1.
Поступ змінив наш побут, додав нам вигод, витончив нас психічно, але суті людської він не порушив (В. Підмогильний);
– Неля в нас істеричка. Вона не зовсім психічно здорова. Ми приховуємо це, але воно так... (Ірина Вільде);
– За цим дивіться, просто феномен якийсь. Фізично, психічно все в нормі, навіть розвинений, але вдача... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me