пташеня

ПТАШЕНЯ́, ня́ти, с.

Маля птаха.

Пташки саме щебечуть в гаю Та годують свої пташенята (П. Грабовський);

Носять їжу своїм дітям лише співочі птахи та сороки, ворони, галки, горлиці. Бо їхні пташенята родяться зовсім безпомічні, голі, часом і сліпі (О. Копиленко);

* Образно. Тіні від коней, од воза на землю одкинулись тьмяно .. Пугою ляснув Степан у повітрі: агей, пташенята, ангели! (П. Тичина);

Двері з грюкотом розчинились і в нашу кімнату увірвалось кілька озброєних людей. – А, ось вони, пташенятка! Нам-то вас і треба (М. Івченко);

Доглядала [мати] Співоче пташеня, малу дочку (Л. Первомайський);

* У порівн. Молода полохлива, як пташеня з гаю: заговорить він – вона й очей не зведе (Марко Вовчок);

* Образно. * У порівн. За возом наполоханими пташенятами злітав сухий лист (М. Стельмах);

* Образно. * У порівн. Доня до неї притулилася, як пташеня в бурю, і все не перестає тремтіти (В. Барка).

◇ (1) Жовторо́те пташеня́ (пташа́) – молода, недосвідчена людина.

Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик);

Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко);

Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови, – бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

пташеня

Значення в інших словниках