1. Фразеологічний словник української мови

пташеня

жовторо́те пташеня́ (пташа́). Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко); Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пташеня — пташеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пташеня — -яти, с. Маля птаха. Жовтороте пташеня — молода, недосвідчена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пташеня — ПТАШЕНЯ́, ня́ти, с. Маля птаха. Пташки саме щебечуть в гаю Та годують свої пташенята (П. Грабовський); Носять їжу своїм дітям лише співочі птахи та сороки, ворони, галки, горлиці. Бо їхні пташенята родяться зовсім безпомічні, голі, часом і сліпі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пташеня — ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... Словник синонімів української мови
  5. пташеня — Пташеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)