птичий

ПТИ́ЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пташи́ний.

Кулик на місті соколинім не буде птичим господином (Номис);

[Морж:] Квартира – п'ять кімнат, дітей нема. Мебля – птиче око, червоне дерево... (О. Корнійчук);

В його ногах неначе була якась сила, що давала їм легкість птичих крил (І. Нечуй-Левицький);

Кругом виднілося пір'я і птичий послід (С. Васильченко);

Садки не оголошувались птичим щебетанням (Панас Мирний);

Дух моїх прадідів оживаєв мені, і я, безтурботний, дивлюся на землю з висоти птичого польоту (М. Хвильовий);

На радощах він притулив до грудей досить-таки противне птиче обличчя Геруса (М. Стельмах).