птичка

ПТИ́ЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до пти́ця 1 і пта́шка.

Кожна птичка своїм носиком живе (прислів'я);

* Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (з народної пісні);

Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (О. Маковей);

* У порівн. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці (І. Котляревський);

* Образно. * У порівн. Раптом біля мого вікна сіла якась птичка й заспівала (М. Хвильовий).

2. розм. Те саме, що пта́шка 3.

Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Н. Рибак).

◇ (1) Пти́чка невели́чка – те саме, що Невели́ка пти́ця (див. пти́ця).

– Кочубей птичка невеличка, високо літає, низько сідає (Б. Лепкий).