птичниця
ПТИ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст.
Пташниця.
І чому він не вмер малим? Нащо та добра подруга матерня, птичниця, після смерті її взяла його до себе, вигодувала, виростила? (Панас Мирний);
Василина оддала батькові гроші і розказала, що посесор хоче найняти її за птичницю або й горничну (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- птичниця — пти́чниця іменник жіночого роду, істота пташниця рідко Орфографічний словник української мови