1. Словник української мови у 20 томах

птоз

ПТОЗ, у, ч., мед., вет.

Опущення верхньої повіки у людини або тварини внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птоз — птоз іменник чоловічого роду хворобливий стан — опущення органу Орфографічний словник української мови
  2. птоз — -у, ч., вет., мед. Опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м'яза, що її підіймає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птоз — (від грец. πτωσις – падіння) опущення верхньої повіки у людини або тварин внаслідок відсутності, недорозвинення або паралічу м’яза, що її підіймає. Термін «птоз» застосовують також для позначення опущення внутрішніх органів (напр., спланхноптоз). Словник іншомовних слів Мельничука