публіцист
ПУБЛІЦИ́СТ, а, ч.
Літератор, журналіст, який пише публіцистичні твори.
Я думаю, нема тяжчої та маруднішої роботи, як робота українського галицького публіциста, і приступатись до неї треба з міцною головою та твердою вдачею (Леся Українка);
– Наше покоління, а також наступні будуть вдячні тільки тим митцям і публіцистам, які зуміють правдиво відбити в своїх творах наше життя, – сказав Городовський (В. Підмогильний);
Фктуальність питання створення національної української школи зумовело звертання до історії освітньо-виховної традиції письменника і публіциста Б. Д. Грінченка (1863–1910) (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- публіцист — публіци́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- публіцист — Письменник, ЖУРНАЛІСТ. Словник синонімів Караванського
- публіцист — див. письменник Словник синонімів Вусика
- публіцист — [публ'іцист] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- публіцист — -а, ч. Письменник, журналіст, який створює публіцистичні твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- публіцист — Публіци́ст, -та; -ци́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)