1. Словник української мови у 20 томах

пугаченько

ПУГАЧЕ́НЬКО, а, с., нар.-поет.

Пестл. до пу́гач.

[Домаха:] Ой, не пугай, пугаченьку, В зеленому байраченьку (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугаченько — пугаче́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пугаченько — Пугач, -ча м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283. Словник української мови Грінченка