пугаченько
Пугач, -ча
м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугаченько — пугаче́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пугаченько — ПУГАЧЕ́НЬКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до пу́гач. [Домаха:] Ой, не пугай, пугаченьку, В зеленому байраченьку (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах