пугачик

ПУГА́ЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до пу́гач.

Квилить пугачик жалібно над дахом (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугачик — пуга́чик іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. пугачик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пугач. Великий тлумачний словник сучасної мови