пугикати
ПУГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Видавати звуки “пугу, пугу-пугу”.
Про всяк випадок Сироватка перехрестив місце, звідки пугикав сич (самого його не бачив).. (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пугикати — пуги́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пугикати — -ає, недок. Те саме, що пугати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пугикати — Пугикати, -каю, -єш гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Словник української мови Грінченка