пунктуально
ПУНКТУА́ЛЬНО.
Присл. до пунктуа́льний.
Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев'янім кріслі, над рахунковими книгами, живучи з дня на день правильно і пунктуально (І. Франко);
– О, Тося! Що це ви тут? – Поволі й пунктуально, ніби один з селекційних коренів, він огляну її, і якась лукава посмішка пробігла йому по обличчю (М. Івченко);
Начальник поліції .. конфіденціально натякнув йому, що .. панові Проценку треба бути обачним і пунктуально виконати цей наказ (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пунктуально — пунктуа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пунктуально — Присл. до пунктуальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пунктуально — Дослівно, див. точно Словник чужослів Павло Штепа