пупорізка
ПУПОРІ́ЗКА, и, ж., розм.
Те саме, що повиту́ха.
Пішла [Мотря] до сусіди, старої баби-пупорізки, що жила недалеко від їх дворища (Панас Мирний);
[Іван Тарасович:] От якби в тебе було яке-небудь ремество: чи вчителька, чи акушерка... [Ліна:] Тьотю, ви чуєте? Татко хотів би, щоб я була пупорізкою! (Я. Мамонтов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пупорізка — пупорі́зка іменник жіночого роду, істота повитуха розм. Орфографічний словник української мови
- пупорізка — див. повитуха Словник синонімів Вусика
- пупорізка — -и, ж., розм. Те саме, що повитуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пупорізка — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Словник синонімів української мови
- пупорізка — Пупорізка, -ки ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49. Словник української мови Грінченка