1. Словник української мови у 20 томах

пуризм

ПУРИ́ЗМ, у, ч.

1. Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв.

2. Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін.

Пуризм [добродія] Чайченка являється тут дуже близьким сусідом .. незнання своєї рідної мови (І. Франко);

Наші літературні редактори .. з перебільшеним пуризмом виганяють слова, які виходять за межі їх – часом не дуже багатих – лексичних реєстрів (М. Рильський);

Надмірний пуризм призводить до збіднення мови (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуризм — пури́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пуризм — -у, ч. 1》 Прагнення, іноді показне, до чистоти й суворості звичаїв. 2》 Надмірне прагнення очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів і т. ін. 3》 Формалістичний напрям у живопису, що виник у Франції в 20-х рр. 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пуризм — Чистота Словник чужослів Павло Штепа
  4. пуризм — пури́зм (франц. purisme, від лат. purus – чистий) 1. Показне прагнення до чистоти й суворості моралі. 2. Надмірне прагнення зробити недоторканними якісь норми мови, вберегти її від іншомовних елементів, неологізмів, вульгаризмів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пуризм — Пури́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)