пустеля
ПУСТЕ́ЛЯ, і, ж.
1. Великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності.
Велика .. площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки (Леся Українка);
Звернули вліво й сміло зоставили за собою село, людей, живі істоти. Попереду – невідомість, пустелі, скали, дикі звіри (Г. Хоткевич);
То був страшний вітер-суховій .. Він мчав з пекучих піщаних пустель (О. Іваненко);
Ми разом будемо змагатися і йти, .. Серед пустелі сад насаджувать зелений (М. Рильський);
Торфовища після десятка років їх надмірної експлуатації уже не вигідно обробляти. Частина з них має вигляд пустелі, на яких в періоди засухи часто бувають пожежі (з наук. літ.);
* У порівн. [Морж:] А в моїй душі, немов у пустелі, – і росинки немає... (О. Корнійчук);
// перен. Великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя.
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі (М. Коцюбинський);
Пишний храм краси в пустелю повернувся та й розвалився з часом (М. Івченко);
Стелилася на всі боки одноманітна біла пустеля (О. Гуреїв);
Через хижацький промисел у північних морях майже повністю зникли гренландські кити, а деякі багаті раніше на рибу райони перетворилися на мертву водну пустелю (з наук.-попул. літ.).
2. Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість.
Як живо у мою ти вкарбував уяву Смутного вигнання пустелю неласкаву, Похмурий неба схил, нетанучі сніги І коротко теплом розцвічені луги (М. Зеров);
– Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За добу місто стало пустелею (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- пустеля — пусте́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пустеля — ПУСТЕЛЯ, -і, ор. -ею, рідше ПУСТИНЯ Назви пустель, які виступають у ролі граматичної прикладки до цих слів і виражені відмінюваним іменником, як правило, не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: у пустелі Каракум. Літературне слововживання
- пустеля — ур. пустиня; (снігова, на Півночі) тундра; П. безлюддя, порожнеча. Словник синонімів Караванського
- пустеля — див. Земля Словник синонімів Вусика
- пустеля — [пустел'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
- пустеля — -і, ж. 1》 Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності. || перен. Великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя. 2》 Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустеля — Територія без видимих ознак життя, незначний рослинний покрив, незаселена; опади дуже незначні або цілком відсутні; темп. повітря до 30-50°C, вел. добові коливання. Універсальний словник-енциклопедія
- пустеля — го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Фразеологічний словник української мови
- пустеля — БЕЗЛЮ́ДДЯ (місце, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей); ВІДЛЮ́ДДЯ (місце, яке рідко відвідують люди); ПУ́СТКА підсил., ПУСТЕ́ЛЯ підсил., ПУСТИ́НЯ підсил. рідше (перев. із сл. стати, перетворитися і т. ін.). Словник синонімів української мови
- пустеля — Пусте́ля, -лі, -лею; -те́лі, -те́ль і пусти́ня, -ні, -нею; -ти́ні, -ти́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пустеля — Пусте́ля, -лі ж. Пустыня. Словник української мови Грінченка