пустенький
ПУСТЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пусти́й 1–4.
Часто його самотню постать можна побачити на пустенькій і темній вулиці селища (Ю. Шовкопляс);
Перший раз він прочитав той лист і навіть осміхнувся, неначе він прочитав якусь пустеньку 6умагу (І. Нечуй-Левицький);
В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустенький — пусте́нький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- пустенький — -а, -е, розм. Те саме, що пустий 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови