пустинницький
ПУСТИ́ННИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до пусти́нник, пустельницький.
І благословив отець ігумен брата Ісакія на “подвиг мовчальний”, на життя пустинницьке, в удолі зеленому, що аж до Дніпра-Славути розливається (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустинницький — пусти́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
- пустинницький — -а, -е, заст. Прикм. до пустинник. Великий тлумачний словник сучасної мови