1. Словник української мови у 20 томах

пустодомок

ПУСТОДО́МОК, мка, ч., розм.

Людина, що не має свого господарства.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустодомок — пустодо́мок іменник чоловічого роду, істота людина, що не має свого господарства розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустодомок — див. марнотратник; недбайливий Словник синонімів Вусика
  3. пустодомок — -мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустодомок — Пустодо́мок, -мка м. Не домовитый человѣкъ. Словник української мови Грінченка