пустодомок

пустодо́мок

іменник чоловічого роду, істота

людина, що не має свого господарства

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустодомок — див. марнотратник; недбайливий Словник синонімів Вусика
  2. пустодомок — -мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустодомок — ПУСТОДО́МОК, мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства. Словник української мови у 20 томах
  4. пустодомок — Пустодо́мок, -мка м. Не домовитый человѣкъ. Словник української мови Грінченка