1. Словник української мови у 20 томах

путчист

ПУТЧИ́СТ, а, ч.

Учасник, прихильник путчу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. путчист — путчи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. путчист — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. путчист — -а, ч. Учасник, прихильник путчу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. путчист — ЗАКОЛО́ТНИК (учасник заколоту), БУНТІВНИ́К, БУНТА́Р, ПУТЧИ́СТ. Понад сто п'ятдесят заколотників було розстріляно (О. Гончар); — Ще вчора я був солдат регулярної німецької армії, — сьогодні я вже державний злочинець, бунтівник (П. Словник синонімів української мови