путчист
ЗАКОЛО́ТНИК (учасник заколоту), БУНТІВНИ́К, БУНТА́Р, ПУТЧИ́СТ. Понад сто п'ятдесят заколотників було розстріляно (О. Гончар); — Ще вчора я був солдат регулярної німецької армії, — сьогодні я вже державний злочинець, бунтівник (П. Колесник); Погнали десь по тюрмах не сотню і не дві бунтарів (І. Микитенко). — Пор. повста́нець.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- путчист — путчи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- путчист — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- путчист — -а, ч. Учасник, прихильник путчу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- путчист — ПУТЧИ́СТ, а, ч. Учасник, прихильник путчу. Словник української мови у 20 томах