пухирець

ПУХИРЕ́ЦЬ, рця́, ч.

Зменш.-пестл. до пухи́р.

Віспа – тяжка гострозаразна хвороба. У людини, яка захворіла на неї, з'являються характерні ознаки: пухирці на шкірі і слизових оболонках, лихоманка (з газ.);

Тішиться дитина – Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона (Дніпрова Чайка);

Чоловік, одвернувшись од берега, став дивитися на зелений, прошитий білими смугами пухирців, пінистий слід від гвинта (В. Собко);

Пляшки були поприщені від шийки до дна білими пухирцями, мов насінням з дині (П. Панч);

Сало і ковбаса тріскотять на пательні, аж підскакують, а яєчня береться пухирцями, тремтить, мов у пропасниці, напівзадушена арканами цибулі (Ю. Винничук);

Найдрібніші бронхи закінчуються легеневими пухирцями, на тонких стінках яких є .. комірки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухирець — пухире́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пухирець — див. бульбашка Словник синонімів Вусика
  3. пухирець — -рця, ч. Зменш.-пестл. до пухир. Великий тлумачний словник сучасної мови