1. Словник української мови у 20 томах

пухирик

ПУХИ́РИК, а, ч., рідко.

Зменш.-пестл. до пухи́р 1, 2.

Він нараз побачив себе посеред безлічі дрібнесеньких водяних пухириків, що якось живо, мов тривожно, тремтіли в повітрі (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухирик — пухи́рик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пухирик — -а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до пухир 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови