пухкенький
ПУХКЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до пухки́й.
Земля пухкенька, під ногами хрустить м'якеньке бадилля (С. Васильченко);
– Маєте. Оце й усе, що є, – винесла вона ще раз окрайок пухкенького хліба (Олесь Досвітній);
Чіпка – сам не свій... так йому любо, що вона доторкнулася до його виду своєю біленькою, пухкенькою рукою... (Панас Мирний);
Мурашкова притулила свою смугляву руку з довгими тонкими пальцями до Саниних білих пухкеньких ручок (І. Нечуй-Левицький);
Дівчина невинно вимовляє страшні речі, вона ще не здає собі справи в жахливій суті тих слів, що так наївно проказують її пухкенькі рожаїсті вуста (Б. Антоненко-Давидович);
Немовля раз у раз дригає своєю пухкенькою ніжкою, і з ясел летить золота солома (М. Хвильовий);
Маленький, пухкенький, схожий на пампушку (тільки без часнику), Біднина ступав за одним Ярославовим кроком два (Ю. Мушкетик);
Ніжний, ніжний, з м'якенькою блискучою шерсткою, жеребчик чорненький... Такий тендітний, з кучерявеньким хвостом, з пухкенькою гривкою... (Остап Вишня).
◇ (1) Неха́й земля́ бу́де пухке́нькою (д) див. земля́;
(2) Неха́й земля́ пухке́нькою (д) див. земля́;
[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́.
Значення в інших словниках
- пухкенький — пухке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- пухкенький — див. пухкий Словник синонімів Вусика
- пухкенький — -а, -е. Пестл. до пухкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пухкенький — (хай (неха́й)) земля́ (бу́де) пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). Фразеологічний словник української мови
- пухкенький — Пухке́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)