пуховий

ПУХО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. Прикм. до пух.

Тіло грака .. вкрите пір'ям. Воно не однакове. Зовні розміщене контурне пір'я, а під ним пухове (з навч. літ.);

Пухові волосини;

// Вкритий пухом.

Коли звернуло під осінь і в усіх головках подостигали купки вовнистого насіння, тоді кождий подув вітру розганяв мільйони тих пухових зерняток на всі боки (І. Франко);

// Зробл. з пуху (у 2 знач.).

Віра часом лягала на своїй канапі, .. накидала на себе пухову білу хустку (Я. Гримайло);

Не зігріть нашу Зою. Нелюдських не полегшити мук. У пухові панчішки її ноги уже не обути І не стерти ту кров, що стікає струмками із рук (Л. Забашта);

// Набитий пухом (у 1 знач.).

Слала, слала красна дівка білу постіль пухову (П. Чубинський);

В головах у любки подушки пухові (П. Грабовський);

Дитині йшов третій тиждень. А Шаукен усе ще не підводилася з ліжка, все залишалася в своїй кімнаті на цілій кучугурі пухових подушок (З. Тулуб).

2. Схожий на пух легкістю або пухнастістю; який нагадує пух.

Літак пронизав пухову хмаринку і полинув над голубими неоглядними просторами землі (І. Волошин);

М'яко падав сніг пуховий (В. Іванович).

3. Який має м'яку, густу, довгу шерсть з великою кількістю пуху (про породи кіз, кролів і т. ін.).

Пухових кіз відбирають за кількістю і якістю пуху (з наук. літ.).