пучка

ПУ́ЧКА, и, ж.

1. Кінчик пальця руки.

У дитини заболить пучка, а у матері серце (Номис);

Ганна показала синові обидві пучки, сині, накопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (І. Нечуй-Левицький);

Завжди [Петренко] ревно молився, стаючи навколішки й притискаючи до чола, грудей та пліч складені до купи три пучки (Б. Антоненко-Давидович);

Вілліс задумливо дивився в вікно і тер нервово пучку об пучку (Олесь Досвітній);

Печерський ігумен Антоній тихо стукнув пучками пальцій по застеленому убрусом, небарвленому столі: трапезу закінчено (Н. Королева);

// рідко. Палець на руці взагалі.

І зняв [парубок] мою каблучку з пучки, а свою мені надів (Ганна Барвінок);

Злякалась голубонька, як щдитина, і заплакала з ляку. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять (П. Куліш);

– Так ото вона та сама ордівська Настя? – показують на неї пучками якісь чужі жінки (С. Васильченко);

* Образно. Вже й день минає, і вечір узявся червоною пучкою за верховіття лісу (Ю. Яновський).

2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом.

Почала [Катря] хреститись. Міцно зцупивши пучку, вона ще міцніше почала накладати нею то на лоб, то на груди, то на плечі (Панас Мирний);

“Ага, то Трохим, а то Килина”, – впізнав Юхим, насипаючи пучками в люльку тютюну і і пильно придивляючись до рук, боячись розсипати (В. Винниченко);

На партах повно дітвори .. Посхилялися всі над зошитами, у кожного в пучці, замазаній в чорнило, цупко ручка – виводить старанно кожну літеру (А. Головко);

* У порівн. Про Якова вона не змогла згадати без того, щоб пекуча туга не скрутила, мов у пучці, її серця (Панас Мирний).

3. Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка.

Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали мовчки їсти (Д. Мордовець);

Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки (А. Шиян).

◇ (1) З пу́чок та з ру́чок – власною тяжкою працею.

Із пучок та з ручок живе (Номис);

Батько розгнівався: “Я господарство теє з ручок та з пучок збирав, а ти будеш його руйнувати” (С. Чорнобривець);

З пу́чок.

Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте і для нас є місце в церкві (М. Коцюбинський);

[І] па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися (не дото́ркуватися) / не доторкну́тися див. доторка́тися;

І па́льцем (рідше пу́чкою) не торкну́ти (не зачепи́ти, не ткну́ти) див. торка́ти;

(2) І пу́чкою не торкну́ти (д) див. торка́ти;

(3) Ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти (д) див. чу́ти;

Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки) див. обво́дити;

(4) Оберну́ти круго́м пу́чки (д) див. обво́дити;

Оди́н як пу́чка див. оди́н;

Ру́чками та пу́чками; З ру́чок та з пу́чок див. ру́чка.