1. Словник української мови у 20 томах

пхинькнути

ПХИ́НЬКНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до пхи́нькати.

Він став на порозі, з чорнилом на лобі й на пальцях, і кисло пхинькнув: – Задачі не можу рішити (М. Коцюбинський);

Пхинькнуло дитинча, та Варка не чула того (М. Олійник);

У цей час вернувся Вагнер .. і невдоволено буркнув: – Зіграємо спектакль – такий наказ, – і пхинькув. У йогго словах було невдоволення, глум над наказом і неохота цей наказ виконувати (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пхинькнути — пхи́нькнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пхинькнути — -ну, -неш, док. Однокр. до пхинькати. Великий тлумачний словник сучасної мови