піввіковий
ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́.
Який існує, триває і т. ін. піввіку.
Піввікову залежність від США кубинські історики інколи називають “періодом танців мільйонерів” (з наук. літ.);
// Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку.
Піввіковий ювілей університету.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піввіковий — піввікови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- піввіковий — [п'іўв'іковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
- піввіковий — -а, -е. Який існує, триває і т. ін. піввіку. || Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піввіковий — Півсторічний, див. вік Словник чужослів Павло Штепа
- піввіковий — ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́. Який існує, триває і т. ін. піввіку. Піввіковим досвідом доведено, що сила комуністичного руху — у вірності марксизмові-ленінізмові (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 57); // Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Словник української мови в 11 томах