1. Словник української мови в 11 томах

піввіковий

ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́. Який існує, триває і т. ін. піввіку.

Піввіковим досвідом доведено, що сила комуністичного руху — у вірності марксизмові-ленінізмові (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 57);

// Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку.

Нині вся діяльність Спілки художників України розгортається під знаком підготовки до піввікового ювілею нашої першої у світі Радянської держави і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна (Мист., 4, 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піввіковий — піввікови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піввіковий — [п'іўв'іковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
  3. піввіковий — -а, -е. Який існує, триває і т. ін. піввіку. || Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піввіковий — Півсторічний, див. вік Словник чужослів Павло Штепа
  5. піввіковий — ПІВВІКОВИ́Й, а́, е́. Який існує, триває і т. ін. піввіку. Піввікову залежність від США кубинські історики інколи називають “періодом танців мільйонерів” (з наук. літ.); // Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Піввіковий ювілей університету. Словник української мови у 20 томах