південці

ПІВДЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. півде́нець, нця, ч.; півде́нка, и, ж.).

Мешканці півдня (див. пі́вдень²).

Південець, він ще ніколи не бачив лісу (О. Гончар);

Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. південці — -ів, мн. (одн. південець, -нця, ч.; південка, -и, ж.). Мешканці півдня (див. південь II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. південці — ПІВДЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. півде́нець, нця, ч.; півде́нка, и, ж.). Мешканці півдня ( див. пі́вдень²). Південець, він ще ніколи не бачив лісу (Гончар, Таврія, 1952, 167); Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (Нова іст., 1956, 186). Словник української мови в 11 томах