1. Словник української мови у 20 томах

півдуга

ПІВДУГА́, и́, ж.

Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга.

Дзвінка і пружна сталь велетенською півдугою з'єднала береги Дніпра (С. Журахович);

Жовтаві хвилі за кормою розходяться півдугами і хлюпають у береги (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півдуга — півдуга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири півдуги́ Орфографічний словник української мови
  2. півдуга — -и, ж. Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півдуга — ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г. Словник синонімів української мови
  4. півдуга — ПІВДУГА́, и́, ж. Половина дуги (у 1 знач.) або неповна дуга. Дзвінка і пружна сталь велетенською півдугою з’єднала береги Дніпра (Жур., Вечір.., 1958, 377); Жовтаві хвилі за кормою розходяться півдугами і хлюпають у береги (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 45). Словник української мови в 11 томах