півдюжини
ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж.
Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини.
Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Леся Українка);
– Та дай боже вам, – додала літня медсестра, – діточок хоч з півдюжини! (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півдюжини — півдю́жини іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- півдюжини — незм. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півдюжини — ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах