півдюжини
ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.
Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр., V, 1956, 245);
— Та дай боже вам, — додала літня медсестра, — діточок хоч з півдюжини! (Головко, І, 1957, 479).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півдюжини — півдю́жини іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- півдюжини — незм. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півдюжини — ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Леся Українка); – Та дай боже вам, – додала літня медсестра, – діточок хоч з півдюжини! (А. Головко). Словник української мови у 20 томах