півколо

ПІВКО́ЛО, а, с.

1. Половина кола як форма лінії.

Кирило також захоплює косою півколо, але вона раптом вгрузає у землю (В. Вільний);

Ніким не помічений човен описав півколо, обходячи пароплав (М. Трублаїні);

Щоб гості зручно почувалися за столом, потрібен певний мінімум площі, .. для одного гостя – це місце за столом, обмежене півколом, діаметр якого – 60 сантиметрів (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. присл. півко́лом, півко́лами. У вигляді півкола, півкіл.

Враз перед нами з'являється пірамідальна гора, .. а од неї півколом йде височенний хребет – Хамни-бурун (М. Коцюбинський);

Коли ж півколом стали під дубами, оглянув пильно командир бійців своїх (М. Терещенко);

Данько сіє... Мах – сюди, мах – туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півколо — півко́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. півколо — Півкружало, дуга, півдуга, півдужжя. Словник синонімів Караванського
  3. півколо — -а, с. 1》 Половина кола як форма лінії. 2》 у знач. присл. півколом, півколами. У вигляді півкола, півкіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. півколо — ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г. Словник синонімів української мови
  5. півколо — Півко́ло, -ла, -лу; півко́ла, -кі́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. півколо — ПІВКО́ЛО, а, с. 1. Половина кола як форма лінії. Поверхнею озера побігли широкі півкола (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 10); Ніким непомічений човен описав півколо, обходячи пароплав (Трубл., Шхуна.., 1940, 158). 2. у знач. присл. півко́лом, півко́лами. Словник української мови в 11 томах
  7. півколо — Півко́ло, -ла с. Полукругъ. Желех. Словник української мови Грінченка