півколо

ПІВКО́ЛО, а, с.

1. Половина кола як форма лінії.

Поверхнею озера побігли широкі півкола (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 10);

Ніким непомічений човен описав півколо, обходячи пароплав (Трубл., Шхуна.., 1940, 158).

2. у знач. присл. півко́лом, півко́лами. У вигляді півкола, півкіл.

Враз перед нами з’являється пірамідальна гора,.. а од неї півколом йде височенний хребет — Хамни-бурун (Коцюб., III, 1956, 139);

Коли ж півколом стали під дубами, оглянув пильно командир бійців своїх (Тер., Ужинок, 1946, 35);

Данько сіє… Мах — сюди, мах — туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (Гончар, II, 1959, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півколо — півко́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. півколо — Півкружало, дуга, півдуга, півдужжя. Словник синонімів Караванського
  3. півколо — -а, с. 1》 Половина кола як форма лінії. 2》 у знач. присл. півколом, півколами. У вигляді півкола, півкіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. півколо — ПІВКО́ЛО, а, с. 1. Половина кола як форма лінії. Кирило також захоплює косою півколо, але вона раптом вгрузає у землю (В. Вільний); Ніким не помічений човен описав півколо, обходячи пароплав (М. Словник української мови у 20 томах
  5. півколо — ПІВКО́ЛО (половина кола як форма лінії), ПІВКРУ́Г рідше, ПІВДУГА́, ПІВДУ́ЖЖЯ, ПІДКО́ВА розм., ПІВКО́ЛЕСО діал. Зорі надулися — такі повні-повні, а місяць червоним півколом — на вітер — обведений (Г. Словник синонімів української мови
  6. півколо — Півко́ло, -ла, -лу; півко́ла, -кі́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. півколо — Півко́ло, -ла с. Полукругъ. Желех. Словник української мови Грінченка