півкуля

ПІВКУ́ЛЯ, і, ж.

1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми.

Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу – виковану з каменя випуклясту півкулю (І. Франко);

// Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі.

Настя .. побачила перед собою присадкуватого чоловіка, вдягнутого в куценький кожушок, з-під якого випиралися в боки півкулі штанів-галіфе (В. Речмедін);

Бермут несподівано легко підхопився із стільця і поніс півкулю живота, розчахненого навпіл довгою темною краваткою, назустріч (В. Дрозд);

Клейкову пастилу випускають у вигляді відлитих півкуль з узорною поверхнею (з наук.-попул. літ.).

2. Одна із половин, на які умовно поділяється Земна куля.

При різних розташуваннях Землі відносно Сонця .. кожна з півкуль виявляється по-різному розташованою відносно променів сонячного світла (з наук.-попул. літ.);

Перед ним стоїть великий глобус. Біля дошки висять дві величезні карти півкуль (В. Собко);

// Одна із половин, на які умовно поділяється Місяць.

Маючи відомості про поверхню обох півкуль Місяця, можна скласти уявлення про розподіл темних “морів” і світлих материків нашого супутника (з газ.).

(1) Півде́нна півку́ля – за умовним поділом – половина Землі або небесної сфери, яка розташована на південь від екватора.

Небесний екватор поділяє небесну сферу на дві півкулі – північну і південну (з навч. літ.);

(2) Півні́чна півку́ля – за умовним поділом – половина Землі або небесної сфери, яка розташована на північ від екватора.

△ (3) Вели́кі півку́лі, анат. – центральні, основні й значні величиною півкулі головного мозку.

Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (з наук.-попул. літ.);

Кора́ вели́ких півку́ль [головно́го мо́зку] див. кора́;

(4) Магдебу́рзькі півку́лі – фізичний прилад для демонстрації дії атмосферного тиску, зроблений у вигляді двох порожнистих усередині металевих півкуль, щільно підігнаних одна до одної.