півкуля
півку́ля
[піyкул'а]
-л'і, ор. -леийу
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півкуля — півку́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- півкуля — -і, ж. 1》 Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. || Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Ліва півкуля головного мозку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півкуля — ПІВКУ́ЛЯ, і, ж. 1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу – виковану з каменя випуклясту півкулю (І. Франко); // Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Настя .. Словник української мови у 20 томах
- півкуля — Півку́ля, -лі, -лею; -ку́лі, -ку́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- півкуля — ПІВКУ́ЛЯ, і, ж. 1. Половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. Стеля [склепу] мала на собі одну-однісіньку оздобу — виковану з каменя випуклясту півкулю (Фр., VI, 1951, 109); // Форма чого-небудь, що нагадує половину геометричної кулі. Настя. Словник української мови в 11 томах
- півкуля — Півкуля, -лі ж. Полушаріе. Желех. Словник української мови Грінченка