півлиха
ПІВЛИ́ХА, невідм., с.
Не дуже велике, стерпне або поправне лихо.
Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом – у нього ще не все втрачено... (М. Стельмах);
– Чобіт у мене немає, ще замерзну в дорозі .. – То півлиха. Візьмеш мої (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півлиха — див. біда Словник синонімів Вусика
- півлиха — незм. Не дуже велике, стерпне або поправне лихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півлиха — ПІВЛИ́ХА, невідм., с. Не дуже велике, стерпне або поправне лихо. Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом — у нього ще не все втрачено… (Стельмах, І, 1962, 488); — Чобіт у мене немає... Словник української мови в 11 томах