1. Словник української мови в 11 томах

півлиха

ПІВЛИ́ХА, невідм., с. Не дуже велике, стерпне або поправне лихо.

Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом — у нього ще не все втрачено… (Стельмах, І, 1962, 488);

— Чобіт у мене немає, ще замерзну в дорозі.. — То півлиха. Візьмеш мої (Добр., Очак. розмир, 1965, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півлиха — див. біда Словник синонімів Вусика
  2. півлиха — незм. Не дуже велике, стерпне або поправне лихо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півлиха — ПІВЛИ́ХА, невідм., с. Не дуже велике, стерпне або поправне лихо. Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом – у нього ще не все втрачено... (М. Стельмах); – Чобіт у мене немає, ще замерзну в дорозі .. – То півлиха. Візьмеш мої (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах