півліктя

ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч. Половина ліктя як міра довжини.

Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (Фр., IV, 1950, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півліктя — півлі́ктя іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. півліктя — незм. Половина ліктя як міра довжини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півліктя — ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч., заст. Половина ліктя як міра довжини. Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (І. Франко). Словник української мови у 20 томах