півліктя
ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч. Половина ліктя як міра довжини.
Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (Фр., IV, 1950, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півліктя — півлі́ктя іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- півліктя — незм. Половина ліктя як міра довжини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півліктя — ПІВЛІ́КТЯ, невідм., ч., заст. Половина ліктя як міра довжини. Лис як не завиє з болю, як не підскочить на півліктя вгору (І. Франко). Словник української мови у 20 томах