1. Словник української мови у 20 томах

півмізинця

ПІВМІЗИ́НЦЯ, невідм., ч.

Половина мізинця (у 1 знач.).

– Ну, майже виконали [план]. З маніпусіньким недо, – і директор для наочності показав мені півмізинця (А. Крижанівський);

* У порівн. Поруч на спеціальному столику вишикувано тринадцятеро білих слонів, від чималого, з дециметр заввишки, й кінчаючи крихітним, як півмізинця (В. Підмогильний).

◇ (1) [Ані́] на півмізи́нця, перев. із запереч. – зовсім, абсолютно.

Я, добродію, артист, перш усього артист, і не схибив я перед українським театром ані на півмізинця... (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півмізинця — півмізи́нця іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. півмізинця — незм., розм. Половина мізинця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півмізинця — ПІВМІЗИ́НЦЯ, невідм., ч., розм. Половина мізинця (у 1 знач.). ◊ [Ані́] на півмізи́нця — у найменшій мірі, дуже мало. Я, добродію, артист, перш усього артист, і не схибив я перед українським театром ані на півмізинця… (Збірник про Кроп., 1955, 366). Словник української мови в 11 томах